Вступ

Його ім'я увійшло в історію світової науки не тільки як послідовника мислителя епохи Відродження Джордано Бруно. Він є одним з великих учених цієї епохи в галузі фізики, астрономії, математики. Галілей був названий «Архімедом нового часу».

Від Галілея свій початок бере фізика, як наука. Людство зобов'язане йому формулюванням двох принципів. Перший - відомий галілеєвський принцип відносності для прямолінійного руху. Другий - принцип сталості прискорення сил тяжіння. У майбутньому, спираючись на перший принцип, Ньютон прийшов до розуміння інерціальної системи відліку. Другий принцип Галілея, який пов'язаний з вільним падінням тіл, допоміг Ньютону сформулювати поняття «інертної і важкої маси».

Все, що зроблено до нього в науці, є тільки її передісторія. А.Ейнштейн і Л. Інфельд з цього приводу зазначали, що спроби прочитати велику повість про таємниці Природи такі ж старі, як і саме людське мислення. З часів Галілея і Ньютона читання цієї повісті рухалося швидко. Сама фундаментальна проблема, яка протягом тисячоліть залишалася невирішеною, - це проблема руху. Вона була найскладнішою. Це перша керівна ідея сучасної науки, сучасного природознавства і вона належить Галілею. Його по праву треба назвати одним із засновників точного, або класичного природознавства. Р.Бекон і Р.Декарт були теоретиками-методологами нового природознавства. Їх надії органічно здійснилися в діяльності Галілея. Він писав: «Філософія написана в самій великій книзі, яка постійно відкрита нашим очам (я говорю про Всесвіт), зрозуміти її не можна, не навчившись для початку розуміти мову і розрізняти знаки, якими вона написана. Написана ж вона на мові математики, і знаки її тільки трикутники, кола й інші математичні фігури». Саме на мові математики та експерименту намагався він читати «велику книгу природи».




© 2008-2012 Лекції по астрономії | Povered by Nano-CMS | Бесплатный хостинг