§6. Календар

Систему відліку тривалих проміжків часу називають календарем (від латинських caleo — проголошую і календаріум — боргова книга; у Стародавньому Римі початок кожного місяця і року жерці оголошували окремо, і першого числа сплачувались борги).

Залежно від того, який періодичний процес покладений в основу, календарі поділяють на три типи: сонячні, місячні, сонячно-місячні. Якщо це рух Сонця по екліптиці, то календар — сонячний, якщо зміна фаз Місяця — місячний, якщо і те, й інше — сонячно-місячний. Необхідними умовами календаря є збіг календарного року із тривалістю оберту Сонця по екліптиці, та ці­ла кількість діб у календарному році. Невиконання цих умов призвело б до того, що новий рік починався б у різний час доби, а календарні дати через деякий час випадали б на різні пори року. Труднощі при складанні календарів пов'язані з тим, що тривалість тропічного року Тγ, синодичного місяця S? і сонячної доби є некратними: Тγ= 365,2422 діб; S? = 29,53 діб.,

Ще в давнину люди помітили, що через кожні 19 років (цикл Метона) ті самі фази Місяця припадають на ту ж дату сонячного календаря, тобто вико­нується умова: 19 троп, років ~ 235 синодичних місяців ~ 6 940 діб.

Це використовували для утримання початку календарного року біля пе­вного моменту тропічного року, за потреби, уводячи або скасовуючи дні чи місяці.

За наказом Юлія Цезаря (100-44 рр. до н.е.) олександрійський астроном Созіген створив сонячний календар, який запровадили в Римі у 46 році до н.е. Зараз цей календар називають юліанським, або старим стилем. У ньому роки поділяються на прості (365 діб) та високосні (366 діб). Рік, номер якого кратний 4, — високосний. Середня тривалість року за старим стилем 365,25 діб, що на 11 хв більше за тропічний рік. Таким чином, юліанський календар відстає від істинного плину часу на 1 добу приблизно за 128 років. Юліанський календар був домінуючим півтора тисячоліття. За цей час весня­не рівнодення зсунулося на 10 діб назад.

У XVI ст. папа Григорій XIII провів реформу календаря — наказав ви­лучити 10 «зайвих» діб (після 4 жовтня 1582 року наступило 15 жовтня цього ж року) і не вважати високосними роки, номери яких діляться на 100, але не діляться на 400. Наприклад, 2000 рік — високосний, а 2100, 2200, 2300 — прості. Григоріанський календар називають новим стилем. Різниця між гри­горіанським (365,2425 діб) і тропічним роками дуже незначна — розходження в одну добу відбудеться через три тисячі років: Фактично, це вічний кале­ндар. Зараз він найпоширеніший у світі. Григоріанський календар є головним календарем християнського світу, хоча для визначення дат свят православна церква чомусь користується старим стилем, який на даний час відстає від но­вого на 13 діб. Наприклад, у католиків Різдво 25 грудня, а у православних — через 13 днів — 7 січня. Часто роки юліанського та григоріанського календарів, рів позначають буквами A.D., що означає «року божого», наприклад, 2003 A.D.

Найвідомішим місячним календарем є арабський, а китайський кален­дар — сонячно-місячний.

Початок літочислення у календарі називається ерою (із латинської — вихідне число). Відомо понад 200 ер. Рахували роки і від «заснування Риму» (у Стародавньому Римі), і від вступу династії чи монарха на престол (у Ки­таї), і від «сотворіння світу» (у Візантії та на Русі). Найдревнішою ерою, пов'язаною з історичною особою, є ера Набонасара (з 27 лютого 747 року до н.е. до 29 серпня 284 року н.е.). У 284 році імператором Римської імперії про­голосили Діоклетіана і встановили його еру. Далі літочислення велося в ро­ках Діоклетіана. 248 року ери Діоклетіана учений-чернець Діонісій Малий запропонував уважати цей рік 532 роком від «Різдва Христового». Літочислення, яке ведеться від народження Ісуса Христа, називають новою ерою (н.е.), а в зворотному напрямі — до нової ери (до н.е.).

У Київській Русі після прийняття християнства роки рахували, як і у Ві­зантії, від міфічного створення світу (5508 рік до н.е.). Новий рік починався 1 березня, а з 1492 A.D. — 1 вересня. 15 грудня 7208 року від створення світу (1699 A.D) Петро І указом проголосив з 1 січня новий 1700 рік від Різдва Христового за юліанським календарем. Через два сторіччя у 1918 році в Україні запроваджено точніший — григоріанський календар.




© 2008-2012 Лекції по астрономії | Povered by Nano-CMS | Бесплатный хостинг